Історична довідка

Люлька – естетичне задоволення для метушливого суспільства

Ще з незапам’ятних часів люди файкують. Паління тютюну через люльку стало не просто певним ритуалом, а традицією, національною ознакою, елементом вишуканого проведення часу тощо. Люлька у козака була неодмінним атрибутом побуту, а відома картина, на якій козак Мамай курить на призьбі люльку та дивться як гинуть воріженьки, мов роса на сонці, стало частинкою української душі. Файкування заспокоює, дає насолоду, дим не дратує оточуючих, а файкар залишає собі приємний смак та спогади.

Історія

„…прийшов час починати раду, приготування відбувалося святково та з вишукано… Коли усі нарешті зібралися, один із старих воїнів запалив велику люльку племені та покурив її на чотири сторони світу – схід, південь, на захід і на північ. Це було миротворче жертвоприношення. Коли завершив ритуал, старець передав люльку Маторі, а той смиренно передав її своєму сусіду, сивому вождю. Після того як усі почергово затягнулися з люльки, наступило заворожливе мовчання, немов би це куріння було не лише ритуалом, але й приготувало кожного до глибокого обмірковування майбутніх рішень…”. Джеймс Фенімор Купер ні на йоту не відступиввід правди, коли описував ритуал, якому вже кілька тисяч років. До наших днів для індіанців люлька, є чимось більшим, ніж просто приладом для куріння.

Батьківщиною люльки вважають Америку. Індіанці долини Оріноко курять люльку з незапам’ятних часів. Вони змішували тютюн з ароматними травами, які застосовували в медицині та релігійних обрядах. І хоча відомо, що змішували вони тютюн також з певними галюциногенними травами, проте це було частиною їхньої національної традиції. Усім відома люлька Миру. І утопічно можна лише помріяти, якби було добре, якщо б цю традицію застосовували в наш час під час мирних переговорів, замість ведення військових дій.

Хто першим у Європі зафайкував історія замовчує. Можливо, Колумб, який завіз у Європу диковинну траву – тютюн, а, можливо, українські козаки, котрі виглядали ворога. Файкування стало модною звичкою, яка й до наших днів є певним елементом вишуканості.

Але не так все просто складалося у трубки для куріння. Бували часи, коли в Європрі та Росії були гоніння за поціновувачами люльки – їх відлучали від церкви та жорстоко карали. Й лише козакам завжди було до вподоби смакування люльки та не бачили наші предки в цьому нічого поганого.

Проте, не зважаючи на заборони, захоплення файкуванням набирало все більшу кількість прихильників і можновладці змушені були йти на поступки. У 1635 році король Людовік ХІІІ дозволив у Франції куріння за призначенням лікаря – як лікарство. А ще через 30 років, коли Європу охопила епідемія чуми, люльку стали вважати панацеєю від хвороби. Гоніння поступово припинилися і для люльки наступив „Золотий вік”.

У ХІХ столітті з поширенням сигар і появою сигарет куріння люльки втрачає прихильників і з того часу стає ознакою естетичного задоволення та еталоном хороших манер.

Файкування

Файкування – це повільне потягування диму з люльки, тютюн у якій ледь жаріє. Люлька потребує регулярного догляду та акуратного поводження. Щоби отримувати незабутній смак слід регулярно чистити її та дбайливо доглядати. У середньому процес файкування забирає 40 хвилин. Проте професійні файкарі курять люльку і годину і значно більше. Вони об’єднуються в клуби, влаштовують змагання тощо. Зараз у Львові люлька стає доволі симпатичною і для молоді, яка прагне відчути смак, а не лише покурити. Професійні ж файкарі часто називають смак сигарет „хамським”, натякаючи на те, що від тютюну можна взяти насправді значно більше.

Люльки виготовляють з різного матеріалу – від дерева до глини чи морської піни. В Україні поширені люльки з вишні, черешні, груші та горіха. Також користуються популярністю люльки з вереску. Люльки бувають з вугільним фільтром та з конденсатором. Це все впливає на смак файкуання, як і догляд та правильне користування цим засобом для куріння.

Процес – від набивання люльки до припалення та чищення перетворюється у певний ритуал. Файкування дозволяє розслабитися, призабути та переглянути буденні клопоти, зануритися в себе. Таким чином воно може перетворитися на свого роду медитацію, перезавантаження для мозку та пошук конструктивних рішень до насущних проблем. Приємний ароматний тютюнового диму переважно не дратує оточуючих, а радше є їм до вподоби, тож налаштовує на позитивну атмосферу. Не даремно, властиво, в індіанців був ритуал куріння люльки Миру та закопування тамагавка війни. Загалом, люлька має безліч переваг над звичайною сигаретою і є чимось особливим для поціновувача файки.

Здоров’я

Куріння, звичайно, не є ознакою здорового способу життя, проте файкування є найбезпечнішим видом куріння. Оскільки дим не вдихається в легені чи горло, а лише в ротову порожнину, то у файкаря нема типових проблем курця сигарет – хронічного бронхіту, раку легень чи гортані. Це, звичайно, не стосується тих, хто сидить цілодобово в закритому приміщенні, переповненому хмарами густого тютюнового диму.

Спостерігається певний ризик серцево-судинних захворювань. Речовини, які є в тютюновому димі ковтаються разом зі слюною. Це може стати причиною певних проблем з органами травлення. Можливі також певні клопоти зі слизиовою оболонкою роту. Як і все в цьому житті, файкування пов’язане з ризиком, проте тим, хто курить люльку особливо хвилюватися не варто.

В одній доволі цікавій науковій роботі, написаній в США, навіть було встановлено, що файкарі живуть довше, ніж ті, хто люльки не курить. Можливо, це пояснюється тим, що файкарю вдається розслабитися на стільки, що він не підпадає під основну причину смертей в наші дні – стрес. А, можливо, просто статистика бреше… проте будемо сподіватися, що зі статистикою все гаразд.

У курця люльки рідко виникає фізична залежність, на відміну від курця сигарет. Щоправда, інколи виникає психологічна залежність, себто просто хочеться пофайкувати.

Коментар майстра творця люльок, пана Зеника:

Чи є майстрування люльок традиційним для вашої родини?

Ні, я перший у нашій родині, хто займається цим. Усе життя працював художником-оформлювачем, згодом займався різьбою дерева. Крім цього, я дуже сильно курив – і сигарет, і люльку, хоча зараз і курю лише люльку. Згодом подумав, чому б це собі самому не змайструвати люльки. І так усе почалося.

Якому тютюну та люльці самі надаєте перевагу?

Тютюну – Сaptain black та вересковій люльці з італійським фільтром. Курю дві люльки, проте вдома назбиралася невеличка колекція. Є кілька люльок з інших країн, проте я не є затятим колекціонером. Маю одну старовинну чеську люльку – 1883 року.

Чи діє в наш час у Львові клуб Файкарів?

Клуб уже розпався, але коли він існував, то я був його членом. Голова клубу виїхав у Польщу, решта – або дуже зайняті роботою, або прихворіли, абощо. Проте не зайве було б відновити діяльність клубу. Дуже прикро, коли Львів не представлений на змаганнях файкарів і на святах поціновувачів люльки – чи то в Києві, чи у Польщі.

Що ви думаєте, щодо шкідливості люльки для здоров’я?

Знаєте, свого часу в Польщі вийшла навіть така книжка „Файка не шкодить”. І там розповідалося – чому сигарети значно шкідливіші. По-перше, тому що і тютюн, і папір просочені селітрою. Тож людина трується селітрою. А файкують відбірний тютюн, зброджений, як правило, з медом. По-друге, люлькою не затягуються.

Чим для вас є файкування?

Це, коли ти не поспішаєш, а сидиш у спокійній атмосфері й розважливо файкуєш та відпочиваєш.

Ігор ТИМОЦЬ.